
Моя розмова з друзями про дітей розвернула нас в тему – «діти є дегустаторами», вони пробують різне, перемикаються, повертаються до любимого. Дорослим інколи здається, що це неефективний процес і було би правильно чимраніш обрати щось одне і досягати успіху в цьому.
Трохи раніше я стала спостерігачем самостійного повернення моєї доньки до онлайн уроків, які вона припинила 2 роки назад. Я не проявляла інціативи, тож їй випав шанс взяти кермо у свої руки: «мам, я хочу знову на ці курси». Так мені підсвітилися на практиці дві речі, про які я читала.
Перша – наше бажання лінійного цілеспрямованого розвитку дітей – це ловушка. Друге – діти обирають те, що вже було в їх досвіді, тож досвід буває важливішим, ніж наші плани. Діти – дегустатори, а ми пропонуємо страви, різні хороші страви.
Я добре пам’ятаю те чудове відчуття, що я хороша мама. Адже тепер донька за власним алгоритмом, який вже не управлється мною, зможе обрати навчання онлайн будь-де в світі, коли буде дорослою. Мій особистий досвід навчання впродовж життя, яке змінює його якість, ставить це вміння в ряд найважливіших.
Я працюю з багатьма родинами, які додали онлайн курси до освіти дітей різного віку, тому я знаходжуся в фаховій бульбашці і нечасто чую «нам не підходить онлайн-формат». Однак роблю припущення, що це твердження досі розповсюджене і хочу похитати його. Я бачу ширші перспективи для дітей, батьки яких мислять прогресивно. У цій статті беру в фокус 3 прості ідеї.
ОНЛАЙН – ЦЕ ІНШЕ
Ми любимо офлайн і вже вважаємо його лакшері, оскільки він ближчий до нашої природи. Ми тілесні, якщо цей канал забрати, нам важче. Саме це робить вимоги до учня, студента в онлайні більш високими. Вчитися онлайн складніше.
Онлайн – це навчання, в якому самодисципліна і концентрація фоново вище, ніж вживу. Я знаю з досліджень, що дітям буває важко витримувати те, що у відео-конференції вчитель їх постійно бачить. Адже у фізичному класі «він може повертатися до інших і в цей час не бачити мене».
ОНЛАЙН ВІДКРИЄ 1000 ШЛЯХІВ
Якого би віку не була дитина сьогодні, вчитися в усвідомленому віці вона буде онлайн. В неї буде широкий вибір – від живих програм, до записаних відео-курсів, і онлайн буде присутній в її освіті гарантовано. Імовірно і бажано – протягом усього життя. Думаю, саме це тепер є гарантією добробуту.
Уявімо, що дитина не отримала досвіду начання онлайн, яке вимагає більшого фокусування і самостійності. Не «набила шишок», не мала можливості експериментувати і робити висновки. «Робити щось своє», бо онлайн-лектор не бачить – у школі це одне, на корпоративному навчанні – інше. Як керівник школи і роботодавець, я добре знаю різницю.
НЕ ЗРОБИ З ОНЛАЙН КУМИРА
Я традиційно балансую свою ж точку зору і закликаю вас бути гнучкими. Не записувати дітей на онлайн бігом, бо не встигли! Не тисніть на дітей, які втомилися від онлайн-уроків. Пробуйте, обговорюйте, робіть паузи, враховуйте тижневу, річну циклічність, циклічність мотивації вашої дитини.
Ваша головна задача – запропонувати «різні хороші страви». Інколи в декілька дотиків. Створити досвід, який можна обговорити, підправити під себе, зробити частиною робочих процесів, які дитина зможе використати самостійно у майбутньому. Як у рекламі того соку: «А ти налий і відійди»!
З увагою і цікавістю до ваших історій, щиро ваша,
Юлія Гейко та онлайн школа англійської для дітей STUDICOM